"На майбутнє треба дивитися позитивно. Інакше навіщо жити?"
Життя як їжа, має смакувати. Музика в цьому допомагає. Коли подорожую з нею і без емоції кардинально різні. Ясніші, виразніші. А спогади більш забарвлені.
Людина, в якої немає принципів, безхребетна. Але може бути і принцип: не мати принципів.
Подобалися танцювальні треки. Старший брат колись сказав: "Ця музика хороша для того, щоб танцювати. Однак у чому цікавість слухати, як грає синтезатор?" Задумався. Перейшов на рок. Взявся за гітару.
Справжня музика жива, яку створюють руками.
Музикантів у гурт набирав за оголошенням у газеті. Перший концерт дали у приміщенні тернопільського "Пласту" 15 лютого 2002 року, на Стрітення. Відіграли повну програму. Тоді не вмів ні грати, ні співати. Але запис концерту зберігаю досі. Коли переглядаю мурахи по шкірі.
Моя рок-музика це бунт проти надмірного реалізму, розчарувань, буденності й байдужості.
Коли було 4 роки, батька збила вантажівка. Пам'ятаю, як я стояв перед дверима й не пускав його з дому. Плакав, просив не йти.
Мати спокійно казала, що тато поїхав на екскурсію: "Скоро повернеться". Тільки за кілька років товариші на вулиці розповіли правду. Тоді сприйняв це не так болісно. Вдячний їй за силу та мудрість. Це вберегло мене від психологічної травми.
У сім'ї було море любові. Батьки любили одне одного й нас із сестрою. Після його смерті мати стала нашою скелею. Опиралися на неї.
Досі працюю з наслідками того, що ріс без батька. Є багато речей, які він міг розповісти. Доводиться пізнавати їх самостійно.
Матері зробили операцію. Лікар казав, їй залишилося максимум дев'ять місяців. Вона прожила ще чотири роки. В останній тиждень згасала на очах. Одного дня перестала ходити, потім не могла сидіти, відмовилася від їжі, майже не говорила. В останній день її життя не відходив від неї. Тоді тітка запропонувала піти прогулятися. Щойно пішов мати померла. Думаю, їй так було спокійніше піти з цього світу. Момент зіткнення з жорстокою реальністю прийняла на себе сестра.
Перша думка, яка прийшла до мене, коли схилився над маминим тілом: їй уже не болить.
Народився з двостулковим аортальним клапаном. У нормі він повинен бути тристулковий. Лещу собі, що маю таку ж особливість, як Арнольд Шварценеґґер.
Коли почалися проблеми зі здоров'ям, думав, що це сезонне загострення. Але "застуда" не минала. Виявили аневризму аорти. Тоді й дізнався про патологію. Міг померти будь-якого моменту.
Операція на серці не лякала. Боявся не дожити до неї. Після того також довелося наново вчитися говорити. Втратив голос на тривалий період через інтубаційну трубку.
Коли переїхав до Києва, почувався самотнім. Зайшов у костел Святого Миколая послухати службу під орган. Відчув, що не просто перебуваю в церкві, а беру участь у літургії. Усе було зрозуміло, просто і знаходило внутрішній відгук. Місце дало сили, опору. Тоді ж запросили співати в церковному хорі.
Повністю зануритись у віру можна лише тоді, коли беззаперечно, безсумнівно переконаний в існуванні того, в що віриш. Є запитання, відповіді на які я досі шукаю.
Питав у священника, чи можу захищати свою сім'ю і країну, коли на неї нападають. "Боронити своє треба" відповів. "Підставити другу щоку" для нас означає не реагувати на зло помстою, а робити те, що можемо, щоб його уникнути. І коли зло коло твого порогу не впускати його в дім.
Коли немає вибору й від твоєї боротьби залежить усе, немає місця для думок про втому. Якщо ж про неї починаємо говорити, готуємося прийняти поразку.
Всесвіт не зникне, якщо не стане людей.
Любов до природи загострилася після переїзду до Києва. Захопився культурою бонсай. Дружина каже, що люблю рослини зі стовбуром, бо вони чоловічі, зі стержнем.
Знаю, хто були мої батьки, діди, прадіди. Цього достатньо для розуміння, де моя земля. Цікаво було би знати рід іще глибше. Та його дослідження за допомогою сучасних програм не викликає в мене довіри.
Кохання не стале почуття. Змінюється, збільшується чи зменшується залежно від того, скільки в нього вкладаємо. Любов не терпить споживацтва, але потребує вкладень.
Якби не закоханість, людство вимерло б. Насамперед це хімія мозку, що стимулює продовжувати рід, однак має небагато спільного зі справжньою любов'ю.
Почав залицятися до дружини за пів життя до того, як вона мені відповіла. З Наталею познайомився у студії Тернопільського телебачення, коли запросили на інтерв'ю. Тоді все закінчилося на трьох крапках. "Відповідь" отримав за 10 років, коли побачила виступ мого гурту на Майдані під час Революції гідності. Розказувала потім: її спантеличило, що я русявий. Фарбувався в чорний у середині 2000-х, підтримуючи готичну субкультуру.
Пропозицію зробив на тій самій горі у Верховині, на яку вперше пішли разом, коли почали зустрічатися. Називаємо її "гора біля Ганни Дмитрівни", господині садиби, де зупиняємося в Карпатах.
Взяв доньку на руки після пологів. Лікарі рекомендують батькові вкрити малюка своєю сорочкою, щоб шкіра дитини отримала корисні бактерії від нього. На мені була футболка з логотипом "Холодного Сонця", якою вкрив Діану-Марію. Поцілував її у щічку пам'ятаю, як вона скривилася. Не сподобалося, що заважаю спати.
Хочеш пізнати людину піди з нею в гори. Є й нове випробування пандемією. Не всі здатні проводити разом тижні.
На майбутнє потрібно дивитися позитивно. Інакше навіщо жити?
Якщо музика робить людей кращими нехай вона й буде моїм призначенням.
По материалам: https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_na-majbutnye-treba-divitisya-pozitivno-inakshe-navischo-zhiti/1021097